ПРОБЛЕМИ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ
Серед
безлічі видів діяльності керівника багато часу займають різноманітні колективні
форми спілкування: нарада, планірки, «летючки», ради, збори.
Нарада — це такий вид управлінської
діяльності, коли конкретна кількість учасників збирається в заздалегідь
визначеному місці в обумовлений час для обговорення та ухвалення рішення з
наявних питань.
Що вища посада керівника, то
більше часу він витрачає на засідання, збори, наради та інші колективні форми
спілкування.
Наради і педагогічні наради є
обов’язковою частиною життя керівника. Без них не обійтись, оскільки така
управлінська діяльність допомагає виробленню і ухваленню найкращих рішень. Під
час обговорення багатьох важливих професійних проблем виникає кілька поглядів
на них. Це якісно підвищує рівень ухвалених рішень, що, у свою чергу, сприяє
поліпшенню стосунків та взаєморозуміння між окремими підрозділами і педагогами.
Управління колективною роботою має більш безпосередній і цілеспрямований
характер.
Учасники ділової наради в
процесі спільної роботи навчаються вміння мислити відповідно до інтересів
колективу, підходити до розв’язання проблеми з урахуванням усіх наслідків
ухвалених рішень.
Участь у такій колективній
формі управління як педагогічна нарада сприяє розвитку ділових рис учителя,
зростанню його компетентності в процесі взаємообміну думками, зміцненню в нього
навичок творчого вирішення педагогічних завдань. Педагогічна нарада забезпечує
керівникові можливість виявити свої організаційні здібності, уміння переконувати
тощо. Участь у педагогічній нараді створює сприятливі умови для безпосереднього
спілкування керівника з колективом і, відповідно, впливу на нього.
Педагогічна рада школи — це професійне об’єднання,
постійний орган, до компетенції якого належить розгляд основних питань
навчально-виховної роботи освітнього закладу. Саме на педрадах ухвалюють
рішення з важливих питань життя школи, визначають і виявляють стратегічні
завдання, підбивають підсумки роботи школи та її окремих підсистем. Зрозуміло,
що зі збільшенням суспільної ролі школи, коли їй надано більше самостійності,
важливо, щоб регулярні педради не перетворювалися на рутинну процедуру, у якій
автоматично схвалюють усе зроблене в школі за минулий рік і в робочому порядку
формально затверджують план роботи на наступний рік, який є точною копією
поточного. Педрада — це реальна можливість залучення всіх учителів до процесу
управління школою, місце обговорення їхніх думок та пропозицій щодо майбутнього
і теперішнього стану своєї школи.
Проте педагоги часто без
особливого інтересу і бажання беруть участь у роботі педагогічних рад,
приймаючи їх як необхідність, з великим небажанням відсиджують встановлені
години. Що ж так не приваблює вчителів у педрадах? Одного не влаштовують
порушені питання, іншого — власне атмосфера і тон розмови (часто бюрократичні),
третьому такі засідання здаються малопродуктивними і тому — непотрібними.
Зрозуміло, небайдужому керівникові нелегко погодитися з таким станом речей,
йому хочеться отримати не тільки віддачу, результат від періодичних скликань
педагогічного форуму, а й зробити його подією шкільного життя.
Плануючи тематику педрад,
зверніть увагу на таке. Перед тим як ухвалити рішення про винесення тієї чи
іншої теми на засідання ради, запитайте себе: «Чи справді її розгляд такий
важливий? Чи існують альтернативні варіанти розгляду цього питання? Чи можлива
передача теми в методоб’єднання, творчі групи?» Також необхідно визначити форму
майбутньої педради, яка значною мірою відповідатиме поставленим завданням.
Види педагогічних рад (їх визначає
характер вирішуваних завдань):
• проблемні;
• конструктивні;
• комбіновані.
Форми сучасних педагогічних рад:
• педрада-семінар;
• педрада-круглий
стіл;
• педрада-ділова
гра;
• педрада-нарада;
• педрада-конференція тощо.
Метою проблемної педради є пошук кращого
управлінського розв’язання з обговорюваної проблеми. Наприклад, приймати чи не
приймати ту або іншу навчальну програму, визначити напрями розвитку школи тощо.
Рішення на такій раді зазвичай формулюють під час дискусії та ухвалюють після
голосування. Такі педради ефективно відбуваються у форматі ділових ігор.
Така педрада проводиться за схемою:
• доповіді;
• запитання до
доповідачів;
• дискусія;
• вироблення
рішення.
Якщо учасники педради
заздалегідь отримали матеріали для обговорення, встигли розглянути їх, то педраду можна проводити без доповіді, одразу починаючи її з запитань
до доповідачів.
Учасники проблемної педради можуть озвучити і
залишити свою точку зору, це підвищує почуття відповідальності працівників за
ухвалені рішення.
Завдання
інструктивної педради — у передачі розпорядження та необхідних свідчень згори вниз за схемою
управління для їх швидшого та ефективнішого виконання. Певною мірою й на
інструктивній педраді діє колективна думка: тут уточнюють завдання, висловлюють
пропозиції щодо найкращого виконання цих завдань. Рішення можуть надходити з
Департаменту освіти, обласних органів управління освітою, а також від
засновників, спонсорів, партнерів.
Творча педрада. Її завдання полягає в пошуку нових ідей і подальшій розробці попередніх
досягнень. Важливо також організувати й обмін досвідом. Творчі педради
ефективно відбуваються у формі круглих столів, семінарів, конференцій.
Існує
класифікація педрад за стилем, до якої належать автократичні, вільні,
дискусійні.
На
автократичних педрадах право виступу і право
ухвалення рішення має тільки керівник. Учасники таких засідань повинні слухати
і відповідати на запитання, які ставить керівник. Педради такої форми мають
місце тоді, коли керівник має дати вказівки або поінформувати колектив.
Вільна педрада не має визначеного порядку денного. Вона може відбуватися без голови.
Така педрада зводиться до обміну думками. Її рішення не фіксують. Вільна
педрада відбувається, як правило, у формі бесіди чи розмови. Це найнезвичніший
стиль професійної наради вчителів у наших школах. Проте найбільш пам’ятний.
Дискусійна педрада, або мозковий штурм — спосіб отримання рішень з
будь-якого питання шляхом генерування нових ідей та аналізу пропозицій у
результаті колективної роботи групи людей. Вона відбувається за певними
правилами. Характерна особливість цього способу полягає у відсутності критики і
оцінюванні озвучуваних ідей.
Процес
підготовки і проведення педрад
Малоефективні, затяжні педради є, як правило,
результатом незадовільної підготовки і низького їх рівня. Будь-яка ділова
нарада — це складна технологічна управлінська операція, яка потребує ретельної
підготовки.
Починається робота з підготовки зборів із визначення
мети, потім планують порядок денний, визначають склад учасників, день, час і
місце педради.
Готується до педради і сам керівник. Важливо
підготувати не тільки доповідь, а й проекти рішень і виступів.
Кілька порад стосовно етапу підготовки педради:
• призначають відповідального
за доповідь;
• визначають співдоповідачів
(учителі, представники громадських організацій);
• створюють спільно з
адміністрацією, доповідачем і співдоповідачами план накопичення практичного
матеріалу до педради (відвідування уроків, заходів тощо);
• дають завдання
методоб’єднанням, групам учителів вивчити роботу і попередньо обговорити її із
загальнопедагогічних позицій;
• основний зміст доповіді й
проект рішення обговорюють з адміністрацією за місяць-два до педради;
• обмірковують необхідність і
склад ілюстративного чи роздаткового матеріалу до педради (тематичні виставки,
анкети, списки літератури, методичний бюлетень тощо) і призначають
відповідального за її підготовку.
Порядок
денний
Порядок денний — це письмовий документ, який заздалегідь роздають учасникам педради.
Він містить тему, мету педради, пункти, які розглядатимуть, відведений на них
час, дату і місце педради, прізвища доповідачів.
Якщо на обговорення винесено тільки одне питання, то
часто доповідач висловлюється розлого, під час такої наради її учасники можуть
виявити незібраність, неквапливість. На нараді з насиченим порядком денним
більш чіткий і діловий ритм роботи, люди зібраніші, витрачають менше часу на
виступи.
Проте слід пам’ятати, що надмірно місткий порядок
денний також нераціональний. Як доводить практика, доцільно включати в порядок
денний педрад одне-два головні питання і кілька дрібних, які можна вирішити
швидко. Учасникам педради має бути відомий не тільки час початку наради, а й
пропонований час її закінчення, що дасть працівникам змогу заздалегідь
спланувати час опісля. При цьому особливістю педагогічних рад, яка відрізняє їх
від звичайних нарад, є те, що їхні час і порядок денний повторюються з року в
рік. Крім того, доцільно спланувати всі педради на рік (зазвичай 5-6 педрад) і
роздати порядок на початку навчального року.
Порядок денний є надійним орієнтиром, його необхідно
чітко дотримуватись і виконувати. Тільки за таких умов мети буде досягнуто.
Підготовка
доповідей
Як правило, у силу своїх обов’язків керівник часто є
основним доповідачем наради.
Успіх ділової педради здебільшого залежить від якості
підготовки доповіді, основного повідомлення. Доповідач має подати об’єктивну
інформацію. Якщо з обговорюваного питання існує кілька точок зору, необхідно
висвітлити їх усі, навести докази щодо кожної з них, а потім викласти свою
думку.
Робота над доповіддю (виступом) складається з
кількох етапів. По-перше, необхідно розробити мету і завдання доповіді.
По-друге, це робота над доповіддю. Зміст усного виступу залежить від того, де
він відбуватиметься, скільки триватиме, хто слухачі, наскільки вони ознайомлені
з проблемою тощо. По-третє, робота над формою мовлення, над мовою, стилем,
підбором цитат, прикладів, цифр тощо. Нарешті, необхідно попрацювати над
технікою мовлення. Тут має значення й зовнішність оратора, його голос, жести
тощо.
Обговорення
Важливим етапом підготовки педради є підготовка
обговорення. Необхідно не тільки завчасно ознайомити учасників педради з
порядком денним, а й викликати інтерес людей до обговорюваних питань, що
забезпечить їхнє бажання висловити свою точку зору, взяти участь у шрипетіях.
Підготовка приміщення
Велике значення має також підготовка
приміщення (гарна звукоізоляція, нормальна температура повітря, зручні для
роботи меблі, вентиляція тощо).
Такі «дрібниці» як погана провітрюваність
приміщення, висока чи низька температура, протяги, погане освітлення можуть
знизити ефективність педради через зниження продуктивності роботи людей.
Крім того, ніщо не повинно заважати
присутнім: ні телефонні дзвінки, ні шум транспорту.
Протокол
Відповідальним етапом є фіксація процесу
обговорення питань, винесених на нараду, тобто протоколювання.
Протокол — це організаційно-розпорядчий документ, у
якому фіксують перебіг обговорення питань і ухвалених рішень на зборах,
нарадах.
Протокол, який, як правило, веде секретар під
час педради в стислій формі, містить резюме ухваленого рішення.
Проведення педради
Починати педраду слід у чітко визначений час,
незалежно від того, скільки осіб іще не прийшло.
Активність учасників педради залежить від
керівника, який веде засідання, і забезпечена якісною підготовкою наради,
створення на ній ділової атмосфери.
Оптимальна тривалість оперативної педради
складає 20-30 хв, проблемної з насиченим порядком денним — до 1,5-2 год. Час
розгляду одного досить складного питання — 40-45 хв.
Оптимальна
тривалість спільної розумової діяльності великої кількості людей складає не
більш як 40-45 хв. У
більшості людей фізіологічна межа втомлюваності в спільній роботі складає
годину. Отже, через 40-70 хв в учасників наради настає втома, і як результат
послаблюється увага: в аудиторії виникає шум, рух, розмови. Це природний захист
організму від перевантаження.
Під час
наради обов’язково треба робити перерви. Вони корисні, оскільки є засобом відпочинку. Крім того, під час перерви
триває обговорення питань педради. Якщо не перериваючись продовжувати нараду,
то більшість учасників вже стомлена і стан послаблення уваги у них триває
близько 20-30 хв, після чого поліпшується самопочуття, відновлюється їхній
нормальний стан і дебати розпалюються з новою силою. Але оскільки в більшості в
останні півгодини увага була послабленою, оратори часто починають повторювати
своїх попередників. Цей етап фахівці називають «періодом негативної
активності». У такий
період збільшується нервозність, а ухвалені рішення будуть непродуманими та
екстремальними.
Якщо
нарада триває без перерви 2 год., то більш як 90 % учасників настільки
втомлюються, що згодні на будь-яке рішення, аби швидше закінчити засідання.
Психологи
радять: оптимальна тривалість
наради без перерви — не більш як година. Якщо обставини потребують більш
тривалої роботи, слід обов’язково передбачити перерви. Тривалість перерв має
складати: після 50 хв. роботи — 10 хв. перерви; після 1,5 год. роботи — 15
хв. Відмова від перерви не лише спричинює підвищену втомлюваність, а й не дає
по суті економії часу.
Під час
обговорення інновацій заслуговує на увагу японська кільцева система ухвалення
рішень — кінгесе. Полягає вона ось у чому. Якщо керівникові
треба вирішити з колективом певне питання, він не повинен поспішати скликати
педраду. Для початку слід підготувати проект нововведень, який послідовно
передати окремим учителям за списком, складеним керівником. Кожен має,
наприклад, за один день розглянути пропоноване нововведення і дати свої
зауваження в письмовому вигляді. Отже, якщо у списку шість осіб, проект рішення
із зауваженнями повернеться до керівника через 6 днів. Після цього ухвалюють
рішення про необхідність педради і склад її учасників. Така педрада
відбувається швидко та ефективно, усі учасники заздалегідь знають, про що
йтиметься, бо були ознайомлені з проектом рішення.
Психологічна атмосфера
Педрада має відбуватися в атмосфері щирості
та відвертості, взаємоповаги, принциповості: головна мета — шукати і знаходити
позитивні рішення. З метою систематичного розвитку дискусії в потрібному напрямі
необхідно, щоб доповідачі не виходили за рамки обговорюваної проблеми. Але
діяти при цьому треба дипломатично. Для того щоб нарада була ефективною, слід
ознайомитися з думками всіх учасників щодо обговорюваної проблеми.
Для створення нормальної психологічної атмосфери на
зборах неприпустимий недоброзичливий тон, особливо з боку керівника,
категоричні, беззаперечні судження, безапеляційні репліки на кшталт: «Це не
правильно!» або «Ви дуже помиляєтесь!», тобто все те, що може образити
доповідача або викликати небажання оприлюднити істину, вступати у відкриту
дискусію.
За необхідності полемізувати доповідачу слід
додержуватися таких правил:
1. Намагатися говорити повільно і неголосно.
2. Звертатися не безпосередньо до свого опонента, а до всієї аудиторії,
завдяки чому автоматично виникатиме ділова і спокійна атмосфера.
3. На початку своєї промови необхідно підкреслити спільність своїх поглядів
з думками опонента (з певних питань), наводячи переконливі аргументи на користь
цих поглядів, і тільки після цього можна переходити до контраргументів,
формулюючи їх як конкретні запитання.
4. Слід правильно
ставити запитання, завдяки чому можна перевести увагу присутніх з однієї теми
на іншу, спрямовуючи її на ті аспекти проблеми, які іще не висвітлено.
Виконання цих умов дає змогу управляти дискусією,
з’ясовувати нові важливі дані, змушує учасників педради зайняти чіткішу позицію
з того чи іншого питання.
Відкрита і результативна дискусія можлива лише в
атмосфері невимушеності. Доброю розрядкою може стати жарт, корисно увесь час зберігати
спокійний і доброзичливий тон.
Одна з найважливіших вимог до керівника наради — не
нав’язувати з самого початку своєї позиції решті учасників. Слід пам’ятати,
що посада надає словам керівника особливої ваги, і ті з присутніх, чиї погляди
не збігаються з думкою керівника, можуть не наважитись їх висловити.
Корисним стане стисле резюмування виступів, але не
тільки після обговорення питання та наприкінці наради, а й під час власне
обговорення. Це дає змогу досягти впевненості в тому, що всі присутні чітко
розуміють, про що йде мова на нараді, і в них складається переконання, що під
час дискусії буде досягнуто певного прогресу.
Регламент
виступів
Слід домогтися того, щоб дотримання регламенту роботи
стало обов’язковим законом наради.
Якщо на нараді не визначено регламент доповідача і
виступів в обговореннях, створюються передумови для неділової атмосфери її
перебігу.
Отже, проводячи педраду, пам’ятайте, що активність
усіх присутніх на ній — показник зацікавленості членів колективу, їхньої
причетності до шкільного життя. Щоб
отримати максимальну віддачу, дотримуйтеся кількох
правил ведення педради:
• дотримуватись
регламенту засідання: починати вчасно, тривалість — не більше 3-х годин, за
необхідності робити перерви, на основні доповіді і виступи відводити заздалегідь
визначений час;
• не припускати емоційних спалахів, взаємних звинувачень, «розбірок» між
присутніми;
• дотримуватися доброзичливого тону, тактовності, як з боку голови
засідання, так і учасників;
• усі виступи і запитання мають містити аналіз обговорюваної проблеми і
конкретні пропозиції. Не припускати відхилень від питання під час його
обговорення.
Рішення
педради
Рішення педради з науково-педагогічних питань
зазвичай фіксують у протоколі засідання і доводять до відома усіх членів
колективу (наприклад вивішують в учительській).
Ухвалене на педагогічній раді рішення, як правило,
містить пункт з контролю за його виконанням. Результати контролю обговорюють у
робочому порядку і заслуховують на наступних нарадах.
Допоміжні
засоби та обладнання
Хорошу педраду неможливо нині організувати без
необхідних допоміжних засобів. Вони полегшують роботу і працю керівника, дають
змогу добре організувати засідання.
Рекомендується якомога ширше використовувати наочну
ілюстрацію свого виступу: у вигляді настінних таблиць, спеціальних планшетів,
слайдів, мультимедійних презентацій тощо. Будь-яку візуальну інформацію легше
засвоїти, аніж словесну. Вона викликає більше зацікавлення, сприяє концентрації
уваги учасників педради.
Що ж необхідно
використовувати в першу чергу?
Наочні посібники. Нині їх широко застосовують
навіть на невеликих за чисельністю нарадах. Адже краще раз побачити, ніж сто
разів почути. Таблиці, схеми, діаграми, карти — все це має бути перевірено і
підготовлено заздалегідь. Якщо мова йде про слайди, мультимедійні презентації,
то слід підготувати діапроектор, комп’ютер, екран, перевірити справність
розетки, щоб потім не довелося витрачати час на налаштування та регулювання
обладнання.
Допоміжне обладнання. Наприклад, копіювальний
апарат може знадобитися, щоб терміново роздати всім учасникам проект рішення.
У великих залах можуть знадобитися мікрофон, дошка з
крейдою. Добре було б забезпечити аудиторію водою та склянками. Якщо
передбачено перерву, то заплануйте каву і чай.
Тест
«Чи вмієте ви вести нараду?»
Поставте собі бали від 1 до 5 і запишіть їх біля
кожного запитання (це слід робити об’єктивно). Оцінка означає: 1 — такого не
буває; 2—як правило, такого не буває; 3—невизначена оцінка; 4—як правило, таке
буває; 5—так буває завжди.
1. Даю підлеглим доручення
навіть тоді, коли є небезпека, що за їх невиконання критикуватимуть мене.
2. У мене завжди багато ідей і
планів.
3. Я дослухаюся до зауважень з
боку інших.
4. Мені зазвичай вдається
навести логічні і правильні аргументи під час обговорення.
5. Я налаштовую співробітників
на те, щоб вони вирішували свої завдання самостійно.
6. Якщо мене критикують, я
захищаюся, незважаючи ні на що.
7. Коли інші люди наводять свої
докази, я завжди дослухаюсь.
8. Для того, щоб організувати
якийсь захід, мені доводиться планувати все заздалегідь.
9. Свої помилки я здебільшого
визнаю.
10. Я пропоную альтернативи
пропозиціям інших.
11. Захищаю тих, у кого виникають
труднощі.
12. Висловлюю свої думки якомога
переконливіше.
13. Мій ентузіазм заразливий.
14. Я беру до уваги точку зору
інших людей і намагаюся відобразити в проекті рішення.
15. Зазвичай, я наполягаю на
своїй точці зору і своїх гіпотезах.
16. Я з розумінням слухаю та
агресивно висловлюю контраргументи.
17. Чітко висловлюю свої думки.
18. Я завжди визнаю, якщо чогось
не знаю.
19. Енергійно захищаю свої
погляди.
20. Я намагаюся розвивати чужі ідеї
так, як свої.
21. Завжди обмірковую те, що
могли б відповісти на те чи інше запитання інші, й шукаю аргументи.
22. Я допомагаю людям порадою, як
організувати свою роботу.
23. Захоплюючись своїми
проектами, планами роботи на перспективу, я зазвичай не цікавлюся планами інших
людей.
24. Я дослухаюся і до тих людей,
які мають особисту, відмінну від моєї, точку зору.
25. Якщо хтось не погоджується з
моїм проектом, я шукаю нові шляхи.
26. Використовую всі зусилля, щоб
змусити погодитися зі мною.
27. Відверто кажу про свої надії,
побоювання та особисті труднощі.
28. Я завжди знаходжу можливість
організувати підтримку моїх проектів.
29. Я розумію почуття інших
людей.
30. Я більше намагаюся
висловлювати свої думки, аніж слухати чужі.
31. Перш ніж захищатися, я уважно
слухаю критику.
32. Викладаю свої думки систематично.
33. Даю можливість іншим викласти
свою точку зору.
34. Уважно стежу за протиріччями
в чужих міркуваннях.
35. Змінюю точку зору, для того
щоб показати іншим, що стежу за їхньою думкою.
36. Як правило, я нікого не
перериваю.
37. Не прикидаюся, шо переконаний
у своїй правоті, якщо це не так.
38. Витрачаю багато енергії для
того, щоб надихнути людей на роботу.
39. Якщо ідея опонента здається
мені прийнятною, я не вважаю за необхідне слухати його аргументацію до кінця.
40. Прагну, щоб під час підбиття підсумків були
активні й ті, хто рідко просить слова.
Підрахуйте бали, поставлені навпроти тверджень: 1, 3,
5, 7, 9, 11, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 27, 29, 31, 33, 35, 36, 37, 40 і визначте
суму через А (вона знаходиться в інтервалі від 20 до 100). Для отримання суми Б
складіть бали до тверджень: 2, 4, 6, 8, 10, 12,
13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 26, 28, 30, 32, 34, 38, 39. Ця величина
також має знаходитися в інтервалі від 20 до 100.
Якщо сума А не менша, ніж
на 10 балів, перевищує суму Б, то ви —
хороший дипломат. Дипломатичний стиль означає, що ваші ідеї узгоджуються з
ідеями інших співпрацівників. При цьому неминучі компроміси, проте учасники
наради переконуються, що є і їхній внесок в ухвалення рішення, що їхня
співпраця вам як керівникові небайдужа
Якщо ж сума Б щонайменше на
10 бал ів більша за суму А, то ви ведете дискусію
авторитарно, владно, безцеремонно. За такого авторитарного ведення наради
керівник упевнено тримає віжки правління, подає безліч пропозицій, повідомляє
нову інформацію, формулює свою думку категорично, не припускаючи заперечень, не
досягає спільної згоди, не шукає підтримки, необхідної для реалізації рішення.
Авторитарне ведення наради — небажані винятки,
особливо якщо з її учасниками доведеться працювати й надалі. В іншому разі вам
ніяка дипломатія в майбутньому не допоможе.
Якщо обидві суми
відрізняються менше, аніж десятьма балами, то ваша поведінка не отримає
однозначної оцінки в колективі. Вона може бути і позитивною, і негативною — залежно
від обставин.
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Сім головних
СЛАБКОСТЕЙ
ПОСАДОВОЇ ОСОБИ
Той, хто встає увечері з-за робочого столу з відчуттям, що нічого не встиг
зробити, хоча весь день працював, мусить проаналізувати свою діяльність та
зрозуміти, що роботу свою організував неправильно. Насправді мало хто може
сказати, що йому вдається використовувати свій робочий день оптимально способом
(хоча не завжди ми самі є цьому причиною). Несподівані візити, телефонні
дзвінки й розмови поглинають значну частину робочого часу. Проте було б
нерозумно звинувачувати інших. Щоб підвищити ефективність своєї управлінської
праці, потрібно передусім зрозуміти: багато що залежить від нас самих.
Навіть найкваліфікованіші керівники часом піддаються якійсь із семи
головних слабкостей керівника (а часом і всім одразу).
Слабкість перша: відкладання рішення на завтра.
Це найпоширеніша слабкість, і величезна гора паперів на вашому столі — її
перша ознака. Головна причина такої ситуації — слабкість характеру керівника.
Щоб побороти її, потрібно чесно визнати перед собою цей недолік. Необхідно
розв’язувати будь-яку проблему відразу, не відкладаючи на потім. Найскладніше —
почати, подолавши страх перед невідкладним рішенням. Як правило, ми відкладаємо
рішення тоді, коли завдання, проблеми або мета доволі туманні, коли в нас немає
чіткого уявлення про те, чого, власне, ми хочемо домогтися.
Слабкість друга: виконання роботи наполовину.
Бути вкрай зайнятим і працювати творчо — різні речі, хоча інколи їх
ототожнюють. Людина може займатися безліччю справ, але вирішувати лише малу їх
частину. З точки зору здорового глузду та збереження своєї нервової системи,
набагато корисніше обмежитися остаточним розв’язанням декількох проблем, ніж
одночасно розпочинати безліч справ: їх усе одно не вдасться довести до кінця.
Невирішені питання тяжким тягарем тиснуть на психіку, тоді як кожна закінчена
справа дарує нам почуття морального задоволення та свободи.
Слабкість третя: прагнення зробити все зразу.
Одночасне розв’язання кількох проблем — найкоротший шлях до неврозів.
Радимо завжди пам’ятати про це.
Багато хто з нас звик нагромаджувати папки з паперами в себе на столі. Ці
папки постійно перед очима, а в результаті наші думки постійно перестрибують
від однієї проблеми до іншої. Більшість людей може інтенсивно займатися лише
однією справою. Тому переходити до іншої можна, тільки остаточно закінчивши її,
або хоча б усвідомивши шлях її вирішення.
Слабкість четверта: прагнення зробити все самостійно.
Доволі часто керівники витрачають час і сили на виконання роботи, яку вони
могли б доручити своїм підлеглим. Через це гальмується розв’язання проблем, що
потребують компетентності самого керівника.
Завдання керівника не в тім, щоб завантажити себе роботою, а в тому, щоб
планувати, скеровувати і контролювати роботу інших. Він має створити такі
умови, щоб його співробітники працювали найефективніше.
Слабкість п’ята: впевненість у тому, що ви знаєте
все краще за інших.
Замість того, щоб доручити справу фахівцям, керівники прагнуть зробити все
самі, вірячи у свої переваги або через страх втратити свій авторитет. А чи не
швидше та якісніше цю справу зроблять ваші підлеглі?
Слабкість шоста: невміння розподілити функції.
Відсутність чітко окреслених завдань, відповідності службових функцій дуже
часто є причиною проблем. Це не тільки уповільнює вирішення багатьох завдань, а
й викликає непотрібне суперництво: «хто впливовіший?» Щоб уникнути подібних
непорозумінь, потрібно заздалегідь визначити завдання, обов’язки, інформаційні
канали та ступінь відповідальності кожного.
Слабкість сьома й остання: спроби звалити провину на інших.
На жаль, часом керівники займаються справами непотрібними і зайвими.
Типовий приклад — перекладання провини на інших у разі провалу справи. У цьому
випадку енергію спрямовано в минуле, хоча виправити вже нічого не можна.
Набагато корисніше замість непотрібних розборок націлити свою діяльність у
майбутнє і почати реалізовувати мету.
Якщо ви керівник, ваше завдання — не шукати цапа-відбувайла, а виявити
об’єктивні причини неприємної ситуації та віднайти шляхи її виправлення.
____________________________________________________________
Орієнтовна
циклограма наказів з основної діяльності
Назва наказу
|
Примітка
|
СЕРПЕНЬ
|
|
Про зарахування учнів до навчального закладу
|
щорічно
|
Про відрахування учнів із навчального закладу
|
щорічно, за потреби
|
Про режим роботи навчального закладу у... н. р.
|
щорічно
|
Про призначення відповідального за ведення ділової
документації у навчальному закладі
|
за потреби (при зміні відповідальної особи,
закінченні строку дії попереднього наказу)
|
Про призначення відповідального за ведення обліку
дітей і підлітків шкільного віку, які постійно проживають на закріпленій за
загальноосвітнім навчальним закладом території обслуговування
|
за потреби (при зміні відповідальної особи,
закінченні строку дії попереднього наказу тощо)
|
Про призначення відповідального за ведення обліку військовозобов'язаних
|
щорічно, за потреби
|
Про призначення відповідального за економне
використання енергоносіїв
|
за потреби (при зміні відповідальної особи,
закінченні строку дії попереднього наказу)
|
Про розподіл обов'язків між адміністративними
працівниками навчального закладу
|
щорічно
|
Про додаткові заходи щодо поліпшення стану
збереження тепло-, енерго- ресурсів у закладі
|
щорічно
|
Про обов'язкові медичні огляди працівників
навчального закладу
|
щорічно
|
Про організацію роботи з безпеки дорожнього руху у
... н. р.
|
щорічно
|
Про організацію роботи з пожежної безпеки у ... н.
р.
|
щорічно
|
Про призначення відповідальних за пожежну безпеку
|
за потреби (при зміні відповідальної особи,
закінченні строку дії попереднього наказу тощо)
|
Про організацію роботи з охорони праці та безпеки
життєдіяльності у ... н. р.
|
щорічно
|
Про затвердження графіка прийому громадян
|
за потреби
|
Про організацію харчування учнів
|
щорічно
|
Про затвердження Правил внутрішнього трудового
розпорядку
|
у серпні або у січні (за потреби)
|
Про призначення відповідального за
туристсько-краєзнавчу роботу
|
щорічно
|
Про організацію позакласної роботи з фізичної
культури у ... н. р.
|
щорічно
|
Про організацію роботи шкільної бібліотеки
|
щорічно
|
Про зарахування учнів до 1, 5, 10 (11) класів
|
щорічно
|
Про призначення
громадського інспектора з охорони прав дитини
|
за потреби (при зміні
відповідальної особи, закінченні строку дії попереднього наказу)
|
Про створення комісії з
запобігання правопорушенням серед учнів
|
за потреби (при зміні
кількісного чи якісного складу членів комісії, закінченні строку дії
попереднього наказу тощо)
|
Про запобігання
правопорушенням, злочинності, бездоглядності серед неповнолітніх
|
щорічно
|
Про запобігання харчовим
отруєнням та інфекційним захворюванням учнів
|
щорічно
|
Про заборону тютюнопаління
та формування здорового способу життя
|
щорічно
|
Про створення комісій з
інвентаризації матеріальних цінностей
|
щорічно
|
Про проведення щорічної
інвентаризації матеріальних цінностей
|
щорічно
|
Про створення комісій зі
списання непридатних для подальшого використання матеріальних цінностей
|
щорічно,
можна поєднати з наказом
«Про проведення щорічного списання матеріальних цінностей, непридатних для
подальшого використання»
|
Про проведення щорічного
списання матеріальних цінностей, непридатних для подальшого використання
|
щорічно
|
Про створення комісії з
трудових спорів
|
за потреби (при зміні
кількісного чи якісного складу членів комісії, закінченні строку дії
попереднього наказу)
|
Про готовність
навчального закладу до нового навчального року
|
щорічно
|
Про затвердження
інструкцій з охорони праці
|
за потреби
|
Про підсумки проведення
оздоровлення учнів
|
щорічно, за потреби
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
|
Про створення
експертної комісії з атестації робочих місць
|
за потреби (при зміні
кількісного чи якісного складу членів комісії, закінченні строку дії
попереднього наказу)
|
Про дотримання
санітарно-гігієнічних норм і правил, проведення протиепідемічних заходів
|
за потреби
|
Про створення комісії
з атестації педагогічних працівників у ... н. р.
|
щорічно
|
Про організацію
методичної роботи в ... н. р.
|
щорічно
|
Про проходження курсів
підвищення кваліфікації педагогічними працівниками у ... н. р.
|
щорічно
|
Про вивчення
стану викладання відповідних навчальних предметів у ... н. р.
|
щорічно
|
Про
комплектування груп продовженого дня і режим роботи в них
|
щорічно
|
Про організацію
пільгового харчування учнів у . н. р.
|
щорічно
|
Про організацію
навчальних занять з фізичної культури з дітьми, які за станом здоров'я
зараховані до спеціальних медичних груп
|
щорічно
|
Про звільнення
учнів від занять фізичною культурою та створення груп ЛФК
|
щорічно, за
потреби
|
Про створення
добровільної пожежної дружини
|
за потреби
|
Про організацію
навчальних занять з дітьми, які перебувають на індивідуальному навчанні
|
щорічно
|
Про проведення
предметних тижнів
|
за потреби
|
Про огляд-конкурс
навчальних кабінетів
|
за потреби
|
Про проведення
місячника безпеки дорожнього руху «Увага, діти на дорозі»
|
щорічно
|
Про результати
працевлаштування випускників 9,11 класів
|
щорічно
|
Про закріплення
ділянок території навчального закладу за класами
|
щорічно
|
Про організацію
роботи з обдарованою і талановитою молоддю, про діяльність наукових товариств
учнів та Малої академії наук
|
щорічно
|
Про вивчення
системи роботи, уроків, досвіду педагогічних працівників
|
за потреби
|
Про створення
комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці та безпеки
життєдіяльності
|
раз на три роки,
або за потреби
|
Про проведення І
(шкільного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у
... н. р. (створення оргкомітетів і журі)
|
щорічно
|
Про призначення
керівників курсів за вибором, індивідуальних занять та занять МАН
|
щорічно
|
Про проведення
навчальної практики під час навчального року в 5-8,10 класах
|
за потреби
|
Про організацію
та проведення екскурсій у ... н. р.
|
щорічно
|
Про організацію
чергування вчителів та учнів
|
щорічно
|
Про роботу Ради
з профілактики правопорушень у навчальному закладі
|
за потреби
|
Про роботу Ради
навчального закладу
|
за потреби
|
Про організацію
роботи з наставництва, закріплення молодих спеціалістів за досвідченими
педагогами
|
за потреби
|
Про організацію
та проведення шкільного етапу Всеукраїнського конкурсу ...
|
за потреби
|
Про підготовку
навчального закладу до осінньо-зимового періоду
|
щорічно
|
Про організацію
допризовної підготовки в новому навчальному році
|
щорічно, за
потреби
|
ЖОВТЕНЬ
|
|
Про виконання Інструкції з
обліку дітей і підлітків шкільного віку
|
щорічно
|
Про результати перевірки
відвідування учнями навчального закладу
|
за потреби
|
Про результати перевірки
ведення класних журналів
|
за потреби
|
Про результати перевірки
ведення щоденників учнів
|
за потреби
|
Про участь педагогічних
працівників у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року»
|
за потреби
|
Про результати проведення
обов'язкового медичного профілактичного огляду учнів
|
за потреби
|
Про дотримання у навчальному
закладі Інструкції з ведення ділової документації у навчальному закладі
|
за потреби
|
Про проведення практичного
тренінгу з евакуації (протипожежних тренувань)
|
двічі на рік
|
Про атестацію педагогічних
працівників у ... н. р.
|
щорічно
|
ЛИСТОПАД
|
|
Про підсумки проведення І
(шкільного} етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін
|
щорічно
|
Про результати перевірки
проведення тематичного обліку знань із навчальних предметів
|
за потреби
|
Про участь вчителів навчального
закладу у І турі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»
|
за потреби
|
Про стан викладання (назва
навчального предмета)
|
за потреби
|
ГРУДЕНЬ
|
|
Про організацію і проведення
новорічних свят
|
щорічно
|
Про призначення відповідальних
за пожежну безпеку під час проведення новорічних свят
|
щорічно,
можна поєднати з наказом «Про
організацію і проведення новорічних свят»
|
Про заходи щодо забезпечення
безпеки учнів та працівників навчального закладу під час проведення
новорічних свят та під час зимових канікул
|
щорічно,
можна поєднати з наказом «Про
організацію і проведення новорічних свят»
|
Про стан виховної роботи в
навчальному закладі
|
за потреби (можна видати в
іншому місяці)
|
Про дотримання вимог Інструкції
з ведення ділової документації у навчальному закладі
|
за потреби
|
Про стан відвідування учнями навчальних
занять
|
за потреби (можна видати в
іншому місяці)
|
Про організацію роботи
навчального закладу під час зимових канікул
|
щорічно
|
Про запобігання травматизму
учнів під час зимових канікул
|
щорічно,
можна поєднати з наказом «Про
організацію роботи навчального закладу під час зимових канікул»
|
Про результати перевірки
техніки читання учнів 2-4 класів
|
за потреби
|
Про перенесення робочих днів у
... році
|
за потреби
|
Про дотримання Правил
внутрішнього трудового розпорядку
|
за потреби
|
Про створення комісії з
адміністративно-господарського контролю за станом охорони праці у навчальному
закладі
|
за потреби
|
Про затвердження складу
пожежно-технічної комісії та порядку її роботи
|
за потреби
|
Про порядок завершення І
семестру ... н. р.
|
щорічно
|
Про підсумки проведення
шкільного етапу Всеукраїнського конкурсу ...
|
за потреби
|
СІЧЕНЬ
|
|
Про затвердження графіка
відпусток працівників
|
щорічно
|
Про результати перевірки
ведення класних журналів (журналів гуртків (гурткової роботи), факультативів,
групи продовженого дня, секцій тощо), стану навчально-виховної роботи у ...
класі у І семестрі ... н. р.
|
щорічно, за потреби
|
Про результати перевірки
виконання навчального плану та навчальних програм у І семестрі... н. р.
|
щорічно
|
Про стан травматизму за ... рік
і заходи щодо його попередження
|
щорічно
|
Про результати вивчення стану
викладання (назва навчального предмета)
|
щорічно (можна видати в іншому
місяці)
|
Про підсумки перевірки стану
підручників
|
за потреби
|
Про підсумки проведення
шкільного етапу МАН
|
щорічно
|
Про організацію навчання із
цивільної оборони
|
щорічно,
можна поєднати з наказом «Про
організацію роботи з ЦО у ... році»
|
Про організацію роботи з
цивільної оборони у ... році
|
щорічно
|
Про участь учнів у ІІ етапі
Всеукраїнських учнівських олімпіад
|
за потреби
|
ЛЮТИЙ
|
|
Про підготовку та проведення
весняних канікул
|
щорічно
|
Про стан роботи з обдарованими
дітьми
|
за потреби
|
Про дотримання вимог з охорони
праці, ведення документації з безпеки життєдіяльності
|
за потреби
|
Про проведення додаткових
канікул для учнів перших класів
|
щорічно
|
Про результати перевірки роботи
груп продовженого дня
|
щорічно, за потреби
|
Про стан викладання та якість
навчальних досягнень учнів з (назва навчального предмета) у 5-9 класах
|
щорічно, можна видати в іншому
місяці
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
|
Про порядок завершення навчального
року
|
щорічно
|
Про результати атестації
педагогічних працівників у ... н. р.
|
щорічно
|
Про результати перевірки
виконання єдиних вимог до письмових робіт і перевірки зошитів з відповідних
навчальних предметів
|
щорічно
|
Про проведення місячника з благоустрою
території
|
щорічно
|
Про створення конкурсних комісій для
проведення конкурсних випробувань дітей, які вступатимуть до навчального
закладу
|
за потреби
|
КВІТЕНЬ
|
|
Про підготовку та проведення
Дня ЦО
|
щорічно
|
Про проведення тижня з охорони
праці та безпеки життєдіяльності
|
щорічно
|
Про проведення практичного
тренінгу з евакуації (протипожежних тренувань)
|
щорічно, за потреби можна
поєднати з наказом «Про проведення тижня з охорони праці та безпеки
життєдіяльності»
|
Про підготовку команди для
участі у міській туристсько-краєзнавчій спартакіаді
|
за потреби
|
Про підсумки перевірки шкільної
документації
|
за потреби
|
Про виконання навчальних
програм, лабораторних та практичних робіт
|
за потреби
|
Про стан та якість харчування
учнів
|
за потреби
|
Про підсумки перевірки стану
викладання (назви навчальних предметів)
|
за потреби, можна видати в
іншому місяці
|
Про підсумки проведення тижня з
охорони праці та безпеки життєдіяльності
|
щорічно
|
Про організацію роботи табору
відпочинку
|
щорічно, за потреби
|
Про призначення керівника
пришкільного табору
|
щорічно, за потреби, можна
поєднати з наказом «Про організацію роботи пришкільного табору»
|
Про створення трудового
об'єднання старшокласників та призначення його керівника
|
за потреби
|
Про підсумки роботи з
профілактики правопорушень, злочинності та бездоглядності серед учнів
навчального закладу
|
за потреби
|
Про стан відвідування учнями
навчальних занять
|
за потреби
|
Про підготовку навчальних
планів на ... н. р.
|
щорічно
|
Про затвердження графіка
проведення консультацій та контрольних робіт
|
Щорічно
|
ТРАВЕНЬ
|
|
Про порядок закінчення ... н.
р. та проведення державної підсумкової атестації учнів
|
щорічно, можна видати у квітні
|
Про організацію та проведення
літньої навчальної практики, роботи на навчально-дослідній ділянці
|
щорічно
|
Про створення державних
атестаційних комісій для проведення державної підсумкової атестації у 4,9,11
класах
|
щорічно
|
Про допуск учнів до проходження
державної підсумкової атестації
|
щорічно
|
Про заходи щодо безпеки і
попередження нещасних випадків під час проведення навчальних екскурсій та
навчальної практики учнів
|
щорічно, за потреби
|
Про організацію роботи з
охорони праці, безпеки життєдіяльності у пришкільному таборі
|
щорічно, за потреби
|
Про підсумки роботи
факультативів, гуртків, аналіз їх роботи, розроблення заходів щодо поліпшення
роботи в наступному навчальному році
|
щорічно
|
Про звільнення учнів 4, 9,11
класів від проходження державної підсумкової атестації
|
щорічно, за потреби
|
Про результати перевірки
техніки читання учнів 1-4 класів
|
щорічно
|
Про видачу екстернам атестатів
про повну загальну середню освіту
|
щорічно, за потреби
|
Про видачу випускникам 11
класів атестатів про повну загальну середню освіту і нагородження їх золотими
і срібними медалями та похвальними грамотами за особливі досягнення у
вивченні окремих навчальних предметів
|
щорічно
|
Про стан ведення класних
журналів
|
щорічно
|
Про створення апеляційної
комісії
|
щорічно
|
Про проведення заліків з
фізичної культури серед учнів 4, 9,11 класів
|
за потреби
|
Про підсумки проведення заліків
з фізичної культури
|
за потреби
|
Про проведення
військово-польових зборів
(Про організацію та проведення
навчально-польових
зборів старшокласників)
|
щорічно
|
Про підсумки проведення
військово-польових зборів
|
щорічно
|
Про організацію та проведення
урочистостей з нагоди вручення документів про освіту випускникам 9 та 11
класів
|
щорічно
|
Про охорону життя і здоров'я
учнів під час літньої оздоровчої компанії
|
щорічно
|
Про підготовку навчального
закладу до нового навчального року
|
щорічно
|
Про підсумки роботи навчального
закладу з цивільної оборони і завдання на наступний рік
|
щорічно
|
Про підсумки роботи
факультативів, гуртків
|
щорічно
|
ЧЕРВЕНЬ
|
|
Про переведення учнів 1-4,
5-8,10 класів
|
щорічно
|
Про нагородження учнів 1-4, 5-8
та 10 класів Похвальними листами
|
щорічно
|
Про видачу учням 9 класів свідоцтв
про базову загальну середню освіту
|
щорічно, можна поєднати з
наказом «Про випуск учнів 9 і 11 класів»
|
Про випуск учнів 9 і 11 класів
|
щорічно
|
Про підсумки роботи бібліотеки
навчального закладу у ... н. р.
|
щорічно
|
Про проведення повторної
атестації з відповідних навчальних предметів
|
щорічно, за потреби
|
Про стан виховної роботи у ...
н. р.
|
щорічно, за потреби
|
ЛИПЕНЬ
|
|
Про підсумки роботи
пришкільного табору
|
щорічно, за потреби
|
Про стан ведення Журналів
реєстрації нещасних випадків з працівниками та учнями
|
за потреби
|
Пам'ятка з перевірки готовності навчального
закладу до роботи
1. Розклад уроків
для вчителів і учнів (затверджений директором, погоджений із головою профкому,
СЕС).
2. Розклад
проведення факультативних занять, гуртків, спортивних секцій.
3. Правила
внутрішнього розпорядку для працівників, затверджені й погоджені в
установленому порядку (затверджені зборами трудового колективу, погоджені з
директором і головою профкому).
4. Журнали
інструктажу з техніки безпеки для педпрацівників, обслуговуючого персоналу
(наявність підписів про проходження інструктажу, наявність номера інструкції
для кожної категорії працівників).
5. Наочність із
правил пожежної безпеки, техніки безпеки, безпеки руху.
6. Посадові
інструкції для кожної категорії працівників (педагогічних працівників, обслуговуючого
персоналу). (Один екземпляр із підписами всіх працівників знаходиться в
директора; інший — у працівника).
7. Останні
приписи СЕС і пожежної інспекції; заходи, що проводилися для їх виконання.
8. Санітарні
книжки (педпрацівників — за тарифікаційними списками; обслуговуючого персоналу
— за табелями або трудовими книжками).
9. Алфавітні
книги.
10. Книга руху
учнів (наявність довідок учнів, що вибули).
11. Особові справи
учнів.
12. Трудові книжки
педагогічних працівників.
13. Журнал обліку
пропущених і замінених уроків (наявність підписів учителів, які заміняли
уроки).
14. Класні журнали
(1-й клас — відомості про батьків; 7-й клас — зафіксований вступний інструктаж
із ТБ на уроках фізики, фізкультури, біології, трудового навчання тощо).
15. Журнал ГПД,
гурткової роботи.
16. Книга педрад (1-й протокол — обов'язкові питання: підсумки роботи за
минулий н. р. і завдання на поточний н. p.;
затвердження плану роботи школи на поточний н. p.; вибори секретаря
педагогічної ради).
17. Книги обліку та
видачі свідоцтв і атестатів.
18. Книга виробничих
наказів. Станом на 15 вересня повинні бути накази про:
• зарахування учнів до 1-го та до 10-го класів, до ГПД;
•
призначення класних керівників, завідувачів кабінетів і майстерень;
•
звільнення від занять фізичною культурою, переведення учнів до
спецмедгрупи;
•
призначення відповідальних за дотримання в закладі правил ТБ, протипожежної
безпеки, за безпечне користування електроприладами;
•
призначення відповідального за організацію харчування;
•
призначення відповідального за роботу з питань охорони дитинства;
•
створення тарифікаційної комісії;
•
затвердження педагогічного навантаження вчителів на н.р.;
•
розподіл обов'язків між членами адміністрації;
•
організацію методичної роботи;
•
розподіл факультативних годин, призначення керівників гуртків;
•
заходи щодо попередження дитячого травматизму.
19.Меню в шкільній
їдальні (перспективне, тижневе, щоденне).
20. Аналіз стану
оформлення передплати періодичної та фахової преси на II півріччя.
21. Звіт про санітарний стан
закладу:
• Наявність миючих засобів.
• Наявність
дезинфікуючих засобів.
• Проведення дератизації
(дата).
• Організація
питного режиму.
• Маркування
шкільних меблів.
• Заміна ламп денного освітлення.
22. Документ про організацію
харчування:
• Діти ГПД:
усього дітей — ; харчуються — ; за бюджетні кошти — .
• Усього дітей, що
харчуються, — ; з них за бюджетні
кошти — ; за кошти батьків —
23.Перелік наявних
медикаментів (у медичному кабінеті; в аптечках у навчальних кабінетах,
майстернях).
24.Перелік наявної
державної символіки (на території та у приміщенні навчального закладу).
25. Стан
вирішення питання охорони навчального закладу.
______________________________________________________________
Комментариев нет:
Отправить комментарий