СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ «НАЙДОРОЖЧІ ЛЮДИ - БАТЬКО Й МАТИ»

Мета: виховувати в учнів повагу до батьків, шанобливе ставлення до традицій родини. На практиці довести і показати сутність дружніх стосунків між батьками і дітьми. Виховувати любов і повагу до найрідніших людей.

Місце проведення: актовий зал школи.

Учасники: класний керівник, вчитель музики, учні, батьки, мати, син.

(Звучить пісня "Мама й тато". Діти виходять на сцену).

Учень 1. Рідні мами, рідні тата

Ми вітаєм вас на святі.                   

Ми вас любим щиро - щиро.

Вам бажаєм щастя й миру.

   Учень 2. Ви нас теж любіть, рідненькі.

Бо ми діти дорогенькі.

Хочем бути на вас схожі,

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселкове.

(Виконується пісня «Мама й тато»)      

      Вчитель. Батько і мати - найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Вони дарують нам життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах. І наше родинне свято для них.

   Учень 3. Коли б начальником я став

Хоч на одну годину.

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні.

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру,

Ще й всюди б входи спорядив

    Словами охоронними:

"Вхід без дітей

Для всіх батьків

              Суворо заборонено".

Учень 4. Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають.

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: чому й чому?

-         Ти чому образив Віту?

-  А чому отримав двійку?

-  Чому прийшов так пізно?

-  Та чому в шкарпетках різних?

-  Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

-  Ти чому вірш не учиш?

-  А чому портфель без ручки?

-І чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи -

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи -

         Хай питають вчителів.

          Учень 5. Ми підготували і вивчили прикмети і прислів'я. Вони становлять неписаний збірник правил, яким людина має користуватися у повсякденному житті.

          Учень 6. Увійшли в прислів'я і образи батька, матері, дітей. Ось вони:

1)   Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

2)   У сокола і діти соколята.

3)   Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - батькам кінець.

4) Яке дерево - такі в нього й квіточки, які батьки - такі й діточки.

5)   Яка сім'я - такий і я.

6)   Який дуб - такий тин, який батько - такий син.    .

7)   Який кущ - така й калина, яка мати - така й дитина.

8)   Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

9) Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів батька.              Учень 7. Перше слово, яке дитина вимовляє, це слово "мама". І недаремно, бо першою людиною, яка схилилася над її колискою, є мама.

(Звучить пісня «Пісня про маму»)

Учень 8. Колискова пісня... Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов'ю до людей, природи, до рідного краю, мови, пісні. Під слова маминої колискової виростали майбутні поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, космонавти і вчені, просто мудрі, працьовиті люди.

Учень 9. Мелодії цих пісень виховують доброту, чуйність, милосердя.

Учень 10.І мати молода, і сонце юне,

                 І в неї на колінах немовля,

                 В прозорому повітрі, наче струни,

                 Гудіння оксамитного джмеля.

                Прислухаюсь - співає колискову,

                Не знаєш, чи дитині, чи собі…

                І мати молода, і тоне слово.

                І яблуні у ранішній журбі.

 Учень 11. Є немало мам на світі.

                 Мами добрі, мами світлі.

                 Та одна є наймиліша

                 Хто вона ? Скажу вам я –

                 Рідна матінка моя.

Учень 12.І коли згрубіла ваша мова,

                 Їй здобудьте ласку із грудей.                                Бережіть її від злого слова,

                Бо найглибші рани - від дітей.

Учень 13. Мати піде, в серці лишить рану-

                Всохне корінь твій і верховіть.

               Закликаю: бережіте маму!

               Діти світу, матір бережіть!

(Учні виконують танець «Хуторяночка»).

Учень 14. Ще недавно ми були маленькими дошкільнятами, а тепер учні-другокласники. Але батьки турбуються про нас, як про маленьких, звертаються з найніжнішими словами: "люба донечко", "мій маленький", "мій найкращий".

Учень 15. Якими лагідними словами ви називаєте свою маму, тата? Так, діти, батьки понад усе люблять своїх дітей і знаходять для них найлагідніші слова. Поет Сингаївський у своєму вірші "Про що говорять звірі" каже, що навіть звірі своїх діток називають найніжнішими словами. Ось послухайте:

Учень 16. Ворон каже воронятку:

-  Мій біленький.

-   Слон говорить слоненятку:

-  Мій маленький. Заєць каже зайченяті:

-  Мій хвостатий. Гуска каже гусеняті:

-  Мій крилатий.

-   Лев говорить левенятку.

-  Мій ласкавий.

Лис говорить лисенятку:

-    Мій лукавий.

(Звучить пісня у виконанні Ласінської А. «Мама і я»)

Учень 17.З маминим словом і піснею в душу дитини вливається любов до рідної мови.

Над старими яворами

Білих буслів білі діти

Зранку-раночку дзьобами

Вчаться рідно клекотіти

І рідненько тьохка в лузі

Соловей до солов'яти

А мене навча матуся

         Рідним словом розмовляти.

        Учень 18. Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край - місце, де народився, вчать любити рідну хату.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хата,

Та від лагідних рук мами й тата.

       Учень 19. Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата

Та встигни добре слово їм сказати.

    Допоки ти живеш у рідній хаті.      Учень 20. Рідна казка про гнома,

Рідна стежка і сад.

Всюди добре, а вдома,

Кажуть, краще стократ.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна

Але до рідної сім'ї

                          Збайдужіти не можна._

(Звучить пісня "Песня про папу»)

( Звучить «Сарабанда» у виконанні І. Озеранської на ф-но)

      Учень 21. Великий педагог Ушинський писав: "Важко передати словами те, щось особливо світле коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До старості залишаться у нас зв'язки з тією сім'єю, з якої ми вийшли. Це сімейне почуття залишиться до останніх днів життя."

    Учень 22. Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати       

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

 Що босим колись протоптав?

  Учень 23.В щасливі і тяжкі години -

Куди б нам не стелився шлях -

Не гасне вогнище родини,

В людських запалених серцях.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія.

Домашнє вогнище родини,

Оселя наша і сім'я.

(Звучить пісня «На нашій Україні»).

Класний керівник: Шановні тати і мами! Готуючись до свята, ми писали з дітьми твір "За що я люблю своїх маму й тата", малювали ваші портрети. Я відчула, що всі діти дуже люблять вас, пишаються вами, хочуть наслідувати вас. Ось послухайте уривки дитячих творів. (Зачитує).

       Учень 24. Я матусю дожидаю, поглядаю, поглядаю

У вікно частенько, дожидаю, дожидаю

Із роботи неньку.

І на кухні, і в світлиці підмела, прибрала

І водиці від криниці два відра набрала.

       Учень 25. Чому притих Микола

Серйозний - прямо страх!

Тонка весела голка

Виблискує в руках

З блискучого сатину

Він шиє фартушок.

Ну що ти за мужчина! -

Гука йому дружок. -

Невже тобі цікаво ? -

Але мовчить кравець.

Шиття - нелегка справа

Та треба - і кінець!

Трудніш за все вдається

Кишеня й поясок

Сумніш за все, здається,

Почуть: - Не так, синок!

        Учень 26. Упертий, невеличкий,

Він шиє кілька днів...

Нема в кравця сестрички:

У мами 5 синів.

Хто хату підмітає,

Хто ходить в магазин.

Мурликає-співає

В колисці п'ятий син,

А хто найстарший? Ясно!

Йому дев'ятий рік.

Фартух одягне власний,                                                                   

Як дядько-садівник.

І що той пил і глина.

Коли фартух новий?

Так! Справжній він

Мужчина, Він-товариш твій!

(Учні виконують танець «Ляльки»)

Учень 27. Діти дуже люблять допомагати батькам. Але трапляється і таке.

Інсценізація.

Ведучий. Вітько - бідак страждає так,

Аж здригає ночами!

Він - за столом, він пише твір

"Я помагаю мамі".

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри! -

До голови не лізе.

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

 Мама. Вітюнь, в магазин, сходи за сірниками.

 Син. Ідея!

Ведучий . Вигукнув синок.

Син. Ну й морока ! Сама іди !

         Я твір пишу-Роблю важкі уроки.

Ведучий . І мама вийшла... А Вітько швиденько пише в  Зошит.

Син. "Я в магазин завжди ходжу, коли, мене попросять."

Ведучий . Хвилин за 10 мама знов з'явилася у дверях.

Мати. Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

Син. Сама начисть!

Ведучий . Кричить Вітько. Та так, що ледь не лусне.

Син. Я твір пишу! Я - зайнятий! Сама вари картоплю!

Ведучий . Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син. "Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок"...

Ведучий . Радіє син.

Син. Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

Ведучий. І геть не думає про те, що. він радіє марно...

Учень 28. "Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти", - говорить українська  мудрість. "Старість неминуча, смерть невблаганна-перед нею не можна зачинити двері свого дому. а від поганих дітей можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей", - писав В.Сухомлинський. Учень 29. Як мені Вас не любити,

Рідні батьку, нене!

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

Та ж ви мене згодували

Щирими руками.

Ой нема то ніде в світі

Як в батька і в мами.

Учень 30. Батько розуму навчає.

 Мати приголубить,

 Ніхто мене так на світі

Як вони не любить.

 Дай же, Боже, щоб я виріс.

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.

Учень 31. Намагайтесь бути чемними, любіть батьків і турбуйтесь про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам'ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають ваших листів.

Учень 32.    То нічого, синочку,

Що в листі три рядочки, Що для мами багато

Ти не встиг написати.

  Я твої три рядочки

  То чотири разочки

  Буду, рідний, читати

  І їх буде ... багато.

 (Виступ родини (мами, доньки, бабусі). Співають пісні).

Учень 33.      Ми любим вас кохані мами й тати,

Малі господарочки

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 Учень 34      Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо напевно,

Ми більше радуємо вас.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

(Звучить пісня «А я бажаю вам добра»)

      ІГРИ

1)Для мам:

а) з закритими очима пришити 3 ґудзики.

2) Для тат:

а) заплести донькам коси.

3) Для дітей:

а)загадки.

А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)

Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось. (Віник)

Розколеш лід — візьмеш срібло, розколеш срібло — візьмеш золото. (Яйце)

Сімейний конкурс       

1) Ситуації.

Дружина у відрядженні. Потрібно зробити зачіску для доньки. На магнітній плівці записані голоси дітей. Впізнати свою дитину.

2) Пісенний конкурс.

Заспівується початок пісні (на вибір), а потім мікрофон передається по залу і співають продовження.

3) Танцювальний конкурс ("Вальс").

Танцюють мама з татом. Між ними поміщають повітряну кульку. Вони, танцюючи, намагаються, щоб повітряна кулька тріснула. Пар може бути кілька.

4) Спортивний конкурс.

Набираючи в ложку води, перенести її з однієї склянки в іншу, з одного столу на другий.