Я - учитель! Доля це моя!
Це моє покликання і щастя.
В грунт посіяти мале зерня
І плекати, відганяючи нещастя
Г. Щолок
Існує думка, що по-справжньому щаслива та людина, яка зуміла втілити свої мрії у життя. Чи були мої мрії пов’язані з учительською роботою? Так. Згадую останній шкільний урок, на якому класний керівник проводила анкетування, пов’язане із вибором майбутньої професії. Я без вагань написала, що мрію стати вчителем музики.
Коли вирішила вступити до училища культури, не задумувалась,
ким буду, просто підкорилася поклику серця. Але скільки б ти не жив, усе життя
слід навчатися. І я продовжила своє навчання в Уманському педагогічному
університеті ім. Павла Тичини. Зараз не шкодую про зроблений мною вибір, адже,
що може бути кращим, ніж присвятити себе професії, до якої тягнеться душа, яку
відчуваєш серцем.
Музика – феноменальне явище. Її взаємодії з людиною
надзвичайні. Мелодичні звуки творять чудо – в людині прокидається і
перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над емоціями, а емоції
перемагають навіть фізичний біль.
Людина,
на мою думку, може вважати себе щасливою лише тоді, коли їй вдається повністю
реалізувати себе, втілити в життя свої задуми, отримувати задоволення від
здійснення своїх мрій.
І
в цьому плані я з впевненістю можу сказати, що я-щаслива людина. Працюючи
учителем музичного мистецтва, я маю змогу реалізувати себе як педагог,
долучаючи дітей до світу прекрасного, прищеплюючи їм любов до музики,
розвиваючи їх вокальні здібності, формуючи у них гарний смак до творів світової
мистецької скарбниці.
Основна мета моєї роботи – привити любов до мистецтва. Адже
мистецтво завжди хвилює нас, заставляє мислити, а для цього потрібно розвивати
музично-творчі здібності дітей. Так як музика має великий вплив на людину, я
вважаю, що вона може лікувати душі дитини. Привітна посмішка, добре слово
вчителя, прекрасна мелодія налаштовує дитину на краще сприйняття життя. Велика
любов до дітей, до улюбленої справи, повна віддача сил і знань – ці якості
допомагають мені долати всі перешкоди.
Педстаж у школі мій – п'ятнадцять
років,
Що
пролетіли стрімко, наче вектор.
Я
починала, як учитель, із уроків,
А
потім я – заступник і директор.
Мені доводилося вдосконалювати не лише свою фахову майстерність учителя, а й водночас
опановувати ази управління, бо у
2010 році була призначена заступником
директора з навчально – виховної роботи.
Було все: і
радість перемог, і сльози перших невдач, і перші успіхи, і визнання дітей та
колег.
Вже тоді я зрозуміла: щоб мати моральне право
вчити інших, треба самій постійно
навчатися, самовдосконалюватися, рухатися вперед і досягати результатів. Легких шляхів не
буває. «Благословенні перешкоди, бо ними зростаємо» - саме ці слова М. Реріха допомагали мені у складних ситуаціях.
Мудрість приходить, коли ти переживаєш
і невдачі, і поразки. Без них не буває успіху і перемог.
Найголовніша формула успіху -
знання «як поводитися з людьми»
Т. Рузвельт
Т. Рузвельт
І ось з
грудня 2016 року я - директор школи.
Очолюю творчий колектив. Вести за собою інших - це велика відповідальність:
правильно визначати стратегію та пріоритети діяльності школи, подавати приклад для наслідування, надихати
колектив на успіхи і перемоги.
Учителем
не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить…
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити
і любить!
Людина щаслива, коли схожа на птаха з двома крилами,
а крила ці – улюблена справа та сім’я.
«Бажання» - це добрий початок,
Щоб справу свою розпочати.
А далі потрібні знання,
Щоб перешкоди долати.
І той лиш дійде до мети,
Хто віддано й чесно працює,
Хто вірить у сили свої
І віру цю іншим дарує.
Наш колектив – це 15 талановитих педагогів,
які мають високий рівень теоретичної підготовки, досвідчені наставники, у яких
вчаться, шукають поради, знаходять захист і підтримку. Це близькі, надійні
люди, яким можна відкрити душу, довірити всі свої таємниці та знайти цілковите
розуміння.